17 квітня в нашому храмі на вечерньому богослуженні, було звершенно особливу службу – «Марїне стояння». На цій службі було прочитано весь Великий покаяльний канон Андрія Критського, який читався частинами з понеділка по четвер першої седмиці Великого Посту. Цей канон, закликає людину до покаяння, Свята Церква повторює читання канону тепер в повному складі, щоб додати віруючим нові сили для успішного закінчення Великого посту. Перед початком читання Канона було прочитано життя преподобної Марії Египетської, ставшої взірцем істинного великого покаяння.
|
Щороку в 5-ту неділю Великого посту Свята церква вшановує пам’ять преподобної Марії Єгипетської та Зосими. Свої подвиги вони вчинили в VІ столітті, за царювання імператора Юстина Старшого. І у вічність відійшли, залишившись у пам’яті людській подячно. Преподобна Марія Єгипетська стала прикладом і для Зосими, і всіх нас, християн. Вона показала, що каяття – лише початок. До нового життя веде велика боротьба з гріхами, аж до перемоги їх. З Божою поміччю преподобна досягла високого рівня святості.
|
Сьогодні в нашому храмі відбулось таїнство Соборування, яке очолив благочинний нашого району о. Володимир. На соборованні були присутні священнослужителі з сусідніх приходів о.Ярослав настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці с.М.Копані, о.Віктор настоятель Святомиколаївського храму с.Чулаківка, о.Михаїл настоятель Святоварваринського храму с.Бехтери, о.Василій настоятел Святосергіївського храму с.Ж.Порт та о.Володимир настоятель Свято- Ільїнського храму с.Долматівка.
|
В четверту неділю Великого посту Свята Церква вшановує пам’ять преподобного Іоана Ліствичника (649). В шістнадцять років отрок Іоан пішов в Синайський монастир. Наставником і керівником преподобного став авва Мартирій. Після чотирьох років перебування на Синаї святий Іоан Ліствичник був пострижений в інока. Про походження преподобного Іоана майже не збереглося відомостей. Існує передання, що він народився близько 570 року і був сином святих Ксенофонта і Марії, пам’ять яких святкується 26 січня.
|
У третю неділю посту свята Церква для збадьорення і підкріплення нашого духа наказує по-особливому почитати святий Господній хрест. Звідси й назва цієї неділі — Хрестопоклонна неділя. Святий хрест має пригадати безконечну Божу любов до нас, Христові страждання задля нас і наш обов’язок мужньо нести свій хрест щоденного життя. До всіх нас звертається Ісус Христос: "Коли хто хоче йти за мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за мною… Хто не несе хреста свого і не йде слідом за мною — не може бути моїм учнем” (Лк. 9, 23 і 14, 27).
|
|
Один знакомый протестант как-то говорил мне с легким укором: "Как легко быть православным! Нагрешил - покаялся - пошел дальше грешить. Зашел в церковь, помянул "за здравие", "за упокой", поставил свечку - и все в порядке. А там - живи, как знаешь".
|
Cьогодні в храмі вітали з днем народженням нашу матушку Ольгу. Теплі слова і побажання лунали в цей день від усіх прихожан.У віршованій формі пролунало вітання з уст хористів нашого храму. Його прочитала Сиса Євгенія Павлівна.
Нехай здоровя ,щастя ,успіх,і гарний настрій супроводжує нашу матушку у всі дні її життя.Хай її дзвінкий голос завжди лунає в нашому храмі на славу Божу і на радість всій громаді.Дорога наша матушка, ми дуже вдячні за ваші труди і турботу. В цей святковий для Вас день, прийміть від нас найщиріші наші побажання і наші молитви до Господа за вас.Нехай Господь дарує Вам Своє благословення ,а Пресвята Богородиця покриває Своїм омофором від усякого зла.Ваші люблячі Вас хористи і прихожани! Привітав матушку і настоятель,сказавши,що завжди вдячний Богові за те,що послав йому Господь таку вірну і люблячу дружину прекрасну матір ,мудру і терплячу матушку. До привітань приєдналися також діти, рідні і багато друзів. Привітання для матушки присилали і на наш сайт.
|
В другу Неділю Великого посту вшановуємо пам’ять святителя Божого Григорія Палами, а також всіх преподобних отців, що засяяли в подвигах у славнозвісній святині нашого народу – Києво-Печерській лаврі. Сьогоднішній недільний день є особливий, бо, вшановуючи пам’ять свт. Григорія Палами і всіх преподобних Києво-Печерських, ми ніби продовжуємо святкувати Торжество Православ’я.
|
Хай добрий Ангел береже повік Вогонь зорі, що долею зоветься. Життя, неначе вишитий рушник, Багрянцем калиновим усміхнеться. Нехай волошками цвітуть літа прекрасні, Нехай здійсняться тисячі бажань, Щоб доля дарувала тільки щастя, Ні грама бід, ні капельки страждань. Будьте завжди гарними і молодими, Бажанами, добрими і простими. Зажди усміхненими і милими, Зажди коханими і єдиними.
|
|
А я — как бы я хотел, чтоб относились ко мне люди?… На мой взгляд, лучше всего и правильнее всего этот вопрос определяется старой максимой, которую озвучил в Евангелии Господь: «Как хотите, чтоб люди поступали с вами, так и вы поступайте с ними». Так что в первую очередь это я бы хотел научиться относиться к людям как следует — а остальное как-нибудь приложится…
|
|
Человек не склонен ценить то, что имеет. Когда мы любимы, мы не боимся потерять любовь, когда хорошо себя чувствуем — не особо заботимся о здоровье. И лишь теряя что-то важное, готовы хвататься за ниточку, чтобы вернуть утраченное. Но бывает слишком поздно...
|
|
Для Господа, конечно, гораздо важнее наше мирное устроение духа, наше теплое отношение друг к другу, наше великодушие, наше снисхождение к недостаткам ближних или даже к обидам, если они нам наносят. Это Господу угодно. Если ты не съел чего-то – это дисциплинарная мера, которая способствует внутренней мобилизации и дает силы поститься духовно.
|
Почему часто бывает так, что хождение в храм и исповедь становится для нас привычным, механическим, перестает быть — событием, приобретает пластмассовый привкус теплохладности, а главное — недейственным? Почему мы годами не меняемся от исповеди к исповеди?
|
Торжество Православия совершается в первую Неделю (воскресенье) Великого поста. Оно было установлено в Греции в IX в., в память окончательной победы над врагами православия - иконоборцами. Учение о почитании икон, основанное на св. писании и утвержденное обычаем первых христиан, до VIII в. оставалось неприкосновенным.
|
|
Увы, большинство мирян, в силу своей загруженности, могут позволить себе зайти всего несколько раз в храм даже в течение такой чрезвычайно важной церковной недели. Приходится выбирать. И из года в год мы скачем из неразрешенных вопросов начала седмицы сразу в торжественность воскресенья. А вопросы так и остаются без ответа. Где же его искать-то?
|
|
Спастись, говорят, «не трудно, но мудро». Хоть один раз прочти молитву Господню, ни в чём Богу не солгав. Особенно не солгав в словах «оставь нам долги наши, как и мы оставляем должникам нашим». Если ты лжёшь, что оставил долги должникам, то все грехи твои — на твоей голове, невзирая на многократные исповеди.
|
|
Канон представляет собой пронзающий душу сердечный плач праведника о грехах. Самое начало: «Откуду начну плакати окаянного моего жития деяний? кое ли положу начало… нынешнему рыданию» (песнь 1), – настраивает душу на скорбь и покаяние, к «уязвлению сердца».
|
В неділю прощення прихожани просили прощення у настоятеля і один у одного
|
Перед строгими днями Великого поста очистите душу, повинитесь, попросите у всего народа честного, как сказал Господь: "Ибо если вы будете прощать людям согрешения их, то простит и вам Отец наш Небесный, а если не будете прощать людям согрешения их, то и Отец ваш не простит вам согрешений ваших" (Мф. 6, 14-15).
|
|
Если хочешь, чтобы у тебя получилось какое-то доброе дело, или тебе нужна в чем-то помощь, то можно обратиться за помощью к святым, которые походатайствуют за тебя перед Спасителем. Лучше это сделать, заказав молебен в храме.
|
|
И верю я, мой юный друг, Ты целый мир увидишь вдруг. Мир доброты и света! Куда там Интернету.
|
|
Считается, что если ты сидишь «Вконтакте», значит ты в тюрьме. Многие могут не согласиться и, как любые зависимые люди, произнести: «Захочу, перестану сидеть в социальных сетях, просто пока мне это не нужно. Да и что в этом плохого?» Попытаюсь доказать обратное.
|
|
Кто-то неодобрительно поморщится: «Что ж вы, батюшка, блогосферу посещаете, ведь это ж помойка, там кипят самые низменные страсти!…». Ну, так уж и помойка. Если так подходить – то и всю нашу жизнь можно назвать помойкой, со всей ее сложностью и греховностью.
| |